Челадзь є одним з найстаріших міст Завґілля Дамбровського. В адміністрації церкви Челадзь з самого початку входила до архидіаконату краківського та деканату бітомського. Точну дату заснування парафії в Челадзі вказати не можна, хоча можна припустити, що це сталося після канонізації святого Станіслава, краківського єпископа зі Щепанова, яка відбулася в Ассізі 17 вересня 1253 року. Канонізацію провів папа Іннокентій IV.

У документі князя Владислава з Рациборжа від 1260 року, що стосується передачі Челадзі, згадується ім’я Стефана, капелана в Челадзі. Це дає підстави припустити, що того року була заснована парафія. Не дивно, що покровителем став новопроголошений польський святий, покровитель Польщі та Кракова, який з моменту своєї смерті користувався великою пошаною вірян – святого Станіслава, краківського єпископа зі Щепанова.

У книзі Liber beneficiorum Яна Длугоша з 1440 року є запис про те, що в Челадзі є парафіяльний костел на честь святого Станіслава Єпископа і Мученика, який належить до краківських єпископів. Він збудований з деревини модрини. Є підстави припускати, що надзвичайно ревний пастир, краківський єпископ Станіслав зі Щепанова ще за життя міг бути відомий мешканцям Челадзі. В Челадзькому костелі з самого початку шанувався образ святого Станіслава Б. М. Місто від початку до 1792 року використовувало герб і печатку з зображенням святого Станіслава Б. М. У 1495 році Челадзь була знищена пожежею разом з дерев’яним першим костелом.

За Анджея з Копржвиніци в 1515 році розпочато будівництво другого костелу. У 1522 році настоятелем став відомий доктор обох прав, архидіакон і канонік краківський о. Станіслав Борек. За його часу в 1529 році завершено будівництво костелу. З 1606 до 1650 року настоятелем був о. Анджей Скаржинський – декан бітомський. Це він у 1649 році ввів культ Образу Матері Божої Утішення, який 5 травня 1651 року затвердив краківський єпископ Петро Гембіцький. Численні воти свідчать про благодаті, які віруючі отримували за посередництвом Матері Божої Утішення. У стінах челадзького храму перед М. Б. Утішення зупинявся король Ян Собєський, поїхавши до Пєкар і на визволення Відня. Варто зазначити, що 4 настоятелів з цього періоду ніколи не були в Челадзі, оскільки були кураторми кафедри на Вавелі.

Найновіша історія

За настоятеля Людвіка Саталецького (1864-1908) у дієцезії Кельце в 1899 році до Челадзі приїхав молодий, динамічний і мудрий вікарій о. Болеслав Пєнковський. Він приступив у 1904 році до реалізації проекту архітектора з Варшави, Гугона Кубери від 1890 року, нової челадзької святині. Будівництво завершено за настоятеля о. Антонія Божка в 1913 році, який одразу після завершення робіт покинув Челадзь. Його наступник о. Мєчислав-Марія Рогоцький 13 вересня 1913 року урочисто перевів вірних з попереднього храму до нової, величної неороманської святині. У 1923 році стався пожежа в костелі, яка знищила чудовий образ М. Б. Утішення і таким чином культ на довгий час зупинився. 28 жовтня 1925 року буллою папи Пія X Vixdum Poloniae Unitas з дієцезії Кельце була виділена дієцезія Ченстохова, до складу якої ввійшла Челадзь. У цей час проводились численні роботи по прикрашанню святині.

Однією з найважливіших подій стало відновлення культу М. Б. Утішення, яке після підготовки парафіян настоятелем о. кан. Мєчислава Осета здійснив єпископ ченстоховський д-р Станіслав Новак 8 травня 1988 року.