Замок, розташований на високому схилі лівого берега річки Чорна Пржемша, є прикладом оборонної архітектури середини XIV століття. Він був важливим елементом оборонної системи західного кордону Польщі проти набігів з боку Сілезії та Чехії. Також він забезпечував безпеку водних і сухопутних торгових шляхів, зокрема торгового тракту з Сілезії до Кракова.

Замок вперше згадується в документах з 1349 року, коли згадано В’єрнка – бурґравія бендзинського. Про нього також згадують Ян з Чарнкова та Ян Длугош у списку фортифікаційних споруд, зведених Казимиром Великим.

У 1364 році тут гостював Карл IV, німецький імператор і чеський король. У 1434 році в замку було укладено угоду між сілезькими та малопольськими панами щодо боротьби з прикордонними розбійниками, а в 1588 році тут були підписані «Бендзинсько-Битомські пакти», які зобов’язали Максиміліана Габсбурга відмовитися від претензій на польський трон.

У стінах замку гостювали польські королі – у 1574 році Генрик Вале́зький, у 1683 році Ян III Собеський на шляху до Відня, а в 1697 році Август II Сильний.

В середині XIV століття було зведено вежу, до якої дещо пізніше добудували житлову будівлю, що називалася каштелем. Комплекс будівель був оточений двома оборонними стінами з каменю, розділеними міжстінням. До верхнього замку з заходу прилягав так званий нижній замок з двома баштами та муром. Замок Бендзинський був з’єднаний з муром церкви та міськими стінами.

У 1616 році частина міста разом з замком згоріла, але його відновили, пристосувавши для більш резиденційних цілей, ніж оборонних. Через сорок років під час шведського набігу замок знову був пограбований. Проте лише після призначення представників родини Мєршевських на староство бендзинське (в кінці XVII століття) будівля остаточно занепала. Така ситуація тривала до 1834 року.

Романтична неоготична реставрація замку була проведена в 1834 році. Граф Едвард Рачинський від імені Польського банку доручив відновлення замку Францішеку Марії Ланці. До суворої готичної форми були додані елементи псевдоготичної архітектури – мерлони на мурах і вежах, цегляні обрамлення вікон, сліпі машикули. Іншим заходом, що надало замку сучасний вигляд, була перебудова каштелю і зниження вежі. Планувалося, що в об’єкті буде розміщена Академічно-Гірнича школа, але після відновлення цей проект був скасований. Залишений без користувачів, замок знову занепав.

Повторні спроби відновлення були зроблені вже в міжвоєнний період. Остаточно замок був відновлений після Другої світової війни і з 1956 року переданий на розміщення Музею Заглембія в Бендзині.

В замку можна побачити цікаву експозицію старовинної зброї та захисного обладнання, а також ознайомитися з історією Бендзина та історією об’єкта.

Джерело:

«З архіву Музею Заглембія в Бендзині»